Будинки на площі Ринок.

Здебільшого будинки на пл. Ринок збудовані в ренесансовому стилі. Деякі мають рококові прикраси. Але є багато старих кам’яниць, в яких збереглися давні готичні основи, склепіння тощо, навіть в зовнішньому оформленні деяких будинків (№ 16 і 45) залишилися фрагменти готики.

Ренесансовий будинок № 4 — так звана Чорна кам’яниця — збудований архітектором Петром Італійцем в другій половині XVI ст. Фасад будинку прикрашений пілястрами і виложений каменями (рустикою), цікаво орнаментовані фриз та обрамування вікон і дверей. Завершується фасад аттикою з різним архітектурним оформленням.

Справжньою прикрасою Ринку є ренесансовий будинок № 6, побудований на кошти грецького купця Костянтина Корнякта будівничим Павлом Римлянином або Петром Красовським.

Палац Корнякта.

Будинок має гарне ренесансове склепіння у партері. Один партерний зал — у готичному стилі. Портал кам’яниці прикрашений двома корінфськими колонами і орнаментом, що являє собою подвійну цвітну гірлянду з маскаронами по боках. Вікна мають трикутні фронтони. Фасад завершується аттикою з семи бюстами фантастичних рицарів і дельфінами. В подвір’ї будинку — триповерхові галереї з ренесансовими арками. В цьому домі в 1686 р. було ратифіковано так званий «Вічний мир» між Росією і Польщею.

На площі Ринок, а також над порталами деяких старовинних будинків на різних вулицях Львова можна бачити вирізьблених з каменю левів. Зображення лева було складовою частиною старого герба міста Львова. Це видно на печатках князів Андрія і Льва ще з 1316 року. В часи окупації Львова польськими феодалами лев і далі залишався складовою частиною герба міста.

Історичним пам’ятником на площі Ринок є також будинок № 24, побудований у XVI ст. В ньому збереглися сліди готики, хоча фасад уже модернізований. У цьому будинку в 1707 році під час Північної війни тричі зупинявся російський цар Петро І.

Старовинний палац на площі Ринок № 10 збудований в XVIII ст. за проектом інженера Яна Вітте для магнатів Любомирських. Фасад орнаментований скульптурними прикрасами, які зображують орлів і воєнні трофеї.

Крилатий лев з каменю — герб Венеції.

Уже в давні віки Львів був важливим торговельним містом в Європі. Тому багато держав мали тут своїх представників. Будинок № 14 на пл. Ринок належав колись венеціанському консулу Массарі. Над входовою брамою до сьогодні зберігається крилатий лев з каменю — герб Венеції.

Джерело: Львів. Короткий ілюстрований путівник. А. Пашук, І. Деркач.

Уже в княжу епоху тут знаходився великий монастир з дерев’яною церквою. У 1340 році він був зруйнований польськими феодалами і знову відбудований монахами. Згодом, у 1363 році, розпочато будівництво нової, кам’яної церкви за проектом архітектора Дорінга. Закінчена вона була у XV ст. і мала візантійську центробазилічну тридільну конструкцію. В 1744 р. ця будова була розібрана, і на її місці розпочато будівництво сучасного собору, який являє собою найбагатший український архітектурний пам’ятник у стилі барокко, його архітектор — Бернард Меретіні.

Нині собор є центром ряду споруд, які являють собою цілісний закінчений ансамбль. Церква височить на штучній терасі. План її — хрестовий, над центральними склепіннями піднімається широка чотиригранна башта, увінчана куполом. Аттик фасаду завершується монументальною скульптурою святого Юра на коні. Собор прикрашений багатими балюстрадами, аттиками, вазами, капітелями, ліхтарями, скульптурами. Ці прикраси мають рококовий характер і відзначаються високою майстерністю виконання.

Всупереч церковним традиціям, пресвітерія церкви повернута на захід. Немає іконостасу як суцільної стіни. На його місці стоять дві колони, між якими — так звані царські врата.

У дзвіниці церкви висить один з найдавніших дзвонів на Україні, відлитий львівськими майстрами в 1341 році.

З собором пов’язані деякі історичні події. В 1648 році під час облоги Львова військами під проводом Б. Хмельницького на Юрській площі стояв козацький табір. В 1655 році біля собору була ставка гетьмана.

Собор святого Юра у Львові.

Після ув’язнення Української Греко-Католицької ієрархії з Митрополитом Йосифом Сліпим на чолі і незаконного «Собору Греко-Католицької Церкви 8—10 березня 1946 р.» собор передано православній архієпархії в юрисдикції московського патріархату.

В серпні 1990 Собор святого Юра був повернутий щойно легалізованій УГКЦ.

З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Джерело: Львів. Короткий ілюстрований путівник. А. Пашук, І. Деркач.

Бернардинський костел та монастир.

Ці будівлі відносяться до 1600—1630 рр., побудовані архітекторами Павлом Римлянином і Амвросієм Прихильним у стилі ренесансу. Фасад має барочне завершення. В костьолі багато цінних малюнків і скульптур XVII—XVIII ст.

Пожежа в 1571 році частково пошкодила його, пізніше він декілька разів перебудовувався, однак старовинні його стіни збереглися і донині.

З північного боку арсеналу стоять рештки оборонної башти мотузників, мулярів і токарів.

У XVIII столітті в підвалах львівського міського арсеналу тримали полонених українських козаків і гайдамаків. В одному з казематів знаходилася камера тортур і житло міського ката.

Під час нападу шведів у 1704 році арсенал був зруйнований, але за два роки його відбудували.

Міський Арсенал у Львові.

У 1799 році в південну стіну арсеналу вмуровано герби магнатів Собєських, Яблоновських та міста Львова.

Сучасна реставрація у 1979—1981 рр.

Сьогодні в споруді розміщується музей зброї «Арсенал» — філія Львівського історичного музею.

В 1954 р. башта реконструйована. З 1959 р. тут знаходиться правління Львівського відділення Спілки Архітекторів України. З цього ж року вхід до вежі охороняють два леви з білого мармуру XIX століття, які відзначаються великою мистецькою вартістю. У 1973 р. проведена реставрація — знята зовнішня штукатурка, розкриті бійниці, закладені пізні вікна.

Королівський арсенал.

Звертають увагу портал і оформлення вікон на подвір’ї. Передня фронтонна стіна на другому поверсі в пізніші часи була замурована, і лише в 1955 році під час ремонту їй надано первісного вигляду.

Після 1939 р. тут містяться фонди Центрального державного історичного архіву України та дирекція Державного архіву Львівської області.

Костел Домініканців у Львові.

Костел увінчує могутній купол у формі еліпса, його покриття було зруйноване під час війни. В 1956 році міська Рада виділила великі кошти на відновлення цього архітектурного пам’ятника, і тепер він став таким же гарним, як був раніше.

Ця чудова кам’яна споруда в стилі відродження будувалась в 1591—1630 рр. її архітектори — Павло Римлянин, Войтіх Капінос і Амвросій Прихильний.

Церква складається з трьох частин: притвора-бабинця, нави і півкруглої пресвітерії. Монументальна стіна з боку вулиці Руської ззовні розділена пілястрами на сім частин, з яких три передні виділяють пресвітерію, три середні — наву і остання — притвор. Зверху стіни проходить прекрасний дорійський фриз з різьбою по каменю. Будівля завершується трьома куполами. Ця церква — одна з найкрасивіших пам’яток старовинної української архітектури і одна з найгарніших пам’яток у Європі.

При церкві було організоване братство — об’єднання ремісників і купців, яке довгий час відігравало прогресивну роль.

З подвір’я церкви до неї примикає так звана Трьохсвятительська каплиця, збудована з тесаного каменю в стилі раннього ренесансу. її чудовий фасад поділений чотирма пілястрами з капітелями. Посередині — гарно обрамлений портал, в бокових частинах — вікна. Каплиця має багато різьблених фриз і чудові, в народному стилі, три куполи.

Біля церкви стоїть ренесансова вежа — дзвіниця, збудована в 1572—1578 роках архітектором Петром з Барбони на кошти купця Корнякта. Через те й називали її Корняктовою.

Двері Трьохсвятительської каплиці — цінна пам’ятка львівського ковальства XVI ст. На кам’яних одвірках — високохудожня різьба.

Джерело: Львів. Короткий ілюстрований путівник. А. Пашук, І. Деркач.

Собор складається з трьох частин.

Перша, східна, найстаровинніша. Збудована в 1363—1370 рр. у вірменсько-орієнтальному стилі архітектором Дорінгом. В 1437 році добудовано ренесансову аркаду, яку реконструйовано в 1908 році. Ризниці добудовані у XVII і XVIII ст. Завершується ця частина церкви куполом, що спирається на дванадцятигранний барабан, і дахом у формі намету. При ремонті внутрішньої сторони церкви в 1925 році відкрито поліхромію ще з XVI ст.

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці.

Середня частина собору, добудована в 1630 році, становить головний корабель будівлі. Вона має барокковий характер, наданий їй при реставрації у XVIII ст.

Остання, третя частина, з боку Краківської вулиці, збудована вже в 1908 роді, модернізована, наслідує зразки орієнтального мистецтва.

Дзвіниця при соборі побудована Петром Красовським у 1571 році.

Церковна служба в церкві проходить щонеділі о 11:00 вірменською, українською та російською мовами.

Джерело: Львів. Короткий ілюстрований путівник. А. Пашук, І. Деркач.

Собор побудований на місці старої православної Успенської церкви. Фундамент собору закладено в 1360—1368 рр., а будівництво його тягнулося з великими перервами аж до 1493 року. І все ж костел залишився незавершеною спорудою.

Головний корабель за планом повинен був мати шість склепінь, а має лише три, і в такому вигляді він коротший ніж пресвітерія, що замикається восьмигранною абсидою з високими підпорами і готичними вікнами. Також залишилися недобудованими готичні вежі.

Латинський кафедральний собор.

В 1765 році костел реставрувався, а через два роки добудовано одну з цих веж, яка має тепер висоту 65 метрів з барокковим завершенням. Друга вежа, яка мала симетрично відповідати першій, залишилася незакінченою.

Собор має багато прибудов пізнішого часу, як наприклад, каплиця Кампіанів з кінця XVI і початку XVII ст. Дуже цікава коло собору — ренесансова каплиця Боїмів, збудована у 1617 р. її стіни всередині та зовні, особливо фасад, покриті багатою різьбою по каменю.

Собор є живою пам’яткою різних архітектурних стилів, що панували у Львові протягом століть.

Джерело: Львів. Короткий ілюстрований путівник. А. Пашук, І. Деркач.