У середньовіччі та й пізніше головним заняттям львівського населення було ремісництво й торгівля. В XVI—XVII ст. серед українських ремісників виділялися талановиті майстри-художники, відомі й у сусідніх країнах, куди їх запрошували виконувати різні мистецькі роботи. Наприклад, у Кракові й досі збереглися на стінах деякі розписи українських майстрів.
Великі прибутки купців забезпечували їм головну роль у самоврядуванні. Львівські міщани всіх національностей вели невтомну боротьбу проти так званих патриціїв, які засідали в магістраті і розпоряджались громадським майном. Проти свавілля магнатів протестувала також міська біднота і підміські селяни, які не раз зчиняли бунти.
Чималу роль з організації українських ремісників і купців відіграли братства, які під виглядом церковних об’єднань проводили політично-культурну роботу, засновували школи і видавали книжки.
Пам’ятник Івану Федорову у Львові.
Найвидатнішим з них було Ставропігійське братство, зв’язане з іменем першого російського та українського друкаря Івана Федорова. Цей видатний культурний діяч в 1572 році приїхав до Львова і надрукував тут «Апостол» і буквар для українських шкіл.
Джерело: Львів. Короткий ілюстрований путівник. А. Пашук, І. Деркач.